1./Infanterie Regiment 172

Панове!
Дениші настільки вразили своєю красою, що вирішено в березні провести там захід, присвячений нашому легіону.
Формат заходу буде ідентичний попереднім збори, а саме, перехід на пару-трійку миль, муштра жолнєрів та святкова вечеря.
Дату визначено пізніше, але, орієнтовно середина березня.
Чекаю пропозиції товариства, щодо програми заходк

Прошу Паньство!
Карантин не дав можливість провести збір легіону в березні минулого року.
Рахую, що варто повернутись до наших планів.
На першу половину квітня запланований сбір легіонерів у гостиних Денешах.
Ближче до березня визначимось з конкретними датами заходу.
Прошу Панів Жолнєрів врахувати свій час та готуватися до заходу!

Панове!
Захід відбудеться 10-11 квітня у Радомишлі біля замку Пані Богомолець ( де ми вже були у грудні 2019 року)
Прошу легіонерів відмітити ці дати та готуватись кінно і оружно до заходу!
Легенда заходу : Поход на Россію 1812 року.

В сьогоднішньому контексті цей збір підозріло нагадує... приховану мобілізацію!
Панє сержант, признайтесь чесно про відкат від воєнкома
Не знаю як там кого, але мене, старого закорінілого "нєгодніка", реконструкторськими легендами під "повєстку" не заведеш!
Ага! Так я і повірив: вже колись обіцяли ситу зимівлю в Білокам"яній... а прийшлось мерзнути на Березині

Мс"є Жорж!
Радий Вас чути
А Ви самі не плануєте долучитись до наших лав та провітрити форму?

Вихід проведено!
Дякую всім за приємну компанію і шкода тих, хто не зміг долучитися до нашого свята)
З родзинок цього виходу стала поява трьох "Марій-Луіз"
Юних конскриптів, які стали тією свіжою кров"ю, яка надихнула ветеранів полку на нові звитяги
Дякую нашому Дорогенькому Штуберу за чудові світлини та смачну вечерю
Душевний та спокійний виїзд
Дай Боже, не в останній раз!

Ще трохи світлин

ле Гран мерсі, жолнєжи, за бівуак+

Особливо охоче-комонному м"сьє Палєну за доставку до поля бою та зацному шашличнику Штуберу за смачну вечерю
А також всім-всім-всім за душевну компанію і теплу вечірку!

Нєх жиє Польска!
Нєх жиє Цезарж!

Коли я збирався на наполеоніку, мене всі відмовляли, мотивуючи це невеликою кількістю заходів та реконструкторів.
Вчора ми чітко дали зрозуміти, що це не так.

Серед нас сформувалась невелика, проте, надзвичайно стабільна, організована реконструкторська група по цьому періоду, що змушує мене фонтанувати оптимізмом та радістю (іноді, доволі буквально).

Тож, щиро вдячний за цю зустріч і особисто Штуберу за той шикарний гриль.
Тисну всім руку!

Друзі, я безмежно задоволений заходом. Отримав масу задоволення від уніформи, та нашої душевної компанії. Жалкую лише про те, що не відкрив для себе наполеоніку раніше.

Ще декілька фото:

Ще:

Гарна погода, добрий настрій та старі друзі - ось те, що стимулює наполеонівську армію вже більше 200 років вести наступ на Москву. Поступово підтягуються резерви, молоді конскріпти займають місце в лавах і охоче допомагають ветеранам перемагати обідню ковбасу разом із разносолами. З нетерпінням чекаю на наступні виїзди, бо давно вже не почувався настільки в своїй компанії. Вів ля Франс!

Пан Міхал прислав мені приватного листа
З його дозволу, опублікаю це послання для всіх


«Борде ля е!» - рокоче голос капрала… З різних кінців майданчику підтягуються жовніри. Вже затягнуті лускаті ремінці шако. Вже біля ноги приклади мущкетів зразка 1777 року….«Шарже!», «Гард ву!», «Порте арм!». - Що, пся-крев, через вірус команди забули? – з удаваною злістю питає польсько- українською капрал. Не знали, та забули… Цього дня до гренадерів приєдналися кілька нових конскриптів (recrute). І це вельми добре, бо ветеранський кістяк потребує охочих до війни молодих м’язів. Отже з команд французькою - перший цього року ormation matinale des grenadiers du 2e régiment de la Légion de la Vistule – збір гренадерів 2-го реґіменту Легіону Вісли. Клятий Сovid 19 більше року тримає в облозі співдружність побратимів-жовнірів. Скільки через нього пропустили переможних баталій! Та ось 10 квітня - довгоочікуваний голос сурми. Дякуючи енергії та здоровій метушні Сержанта (von Lutzov) маємо квітневий бівак на березі озера в мальовничому Радомишлі. Життєві справи залишають кожному жовніру час суботи на неділю. Та ті години того вартують! Відчути жаданні обійми одностроїв Гранде Армее, освіжити у пам’яті всі ці («трудно произносимые славянскими челюстями») «Байонетт – нон!», «Презанте арм!», «Гош конверсьон» і апофоз Святкової Вечері! Та й конскриптам за Вечерю завжди корисно прромити мізок спогадами про минулі звитягі гренадерів, які тягли лямку на зимовому бойовищі Пренсіш-Ейлау та під Бородіно, проходили крізь митницю російського Кенігсбергу, де сержант з Улан-Уде у «падарок» своєму лейтенанту намагався вицупити шаблю одного з реконструкторів! Мордор має бути знищений! Є що пригадати про іспанську Альбуеру, до якої десять років тому автобус віз 4 тисячі кілометрів повз всі готелі Європи гренадерне товариство. Як не зронити сльозу від величного Ватерлоо 2015 року, та Версаля на зворотному шляху. Хто ще в змозі зрозуміти насичені радістю зустрічі з людьми, тваринами, місцями, як не «свої по вінця» жовніри-побратими… Кажуть, що найцінніше в житті - це його повнота. Хто може заперечити, що саме реконструкторський рух дарує її на спомин Духу, на радість Тілу. Це вам не розслабляючий All inclusive у Бодрумі чи Хургаді! Це непотворний 2-ий реґімент Легіону Вісли і його «Паз акселере…марш!» Нех жіє Польська! Нех жіє Саesar!
Пан Міхал.