1./Infanterie Regiment 172

Alex Richter писав:Кёнигсберг не приедет?

На жаль ні
Іх всього 4 бійця готово було іхати, решта лишається на зимових квартирах.
В них складна логістика, тому вирішили не іхати.

Є і досить приємна новина!
На заході, у складі свого рідного 1-го віділення прийме участь легенда клубу Камерад Граббе
Він , якраз перебуває на теренах Украіні проіздом із Польщі у Францію
Впевнений, що це додасть родзинку цьому заходу і наш Граббе встигне передати свій величезний досвід новим бійцям 172-го полку

Тільки молодняк до нього не підпускайте, він легко входить в довіру та має несертификовану смачну самогонку.

Сьогодні, передові частини нашого полку вирушають на Бородянку!
Побажаємо нашим камерадам доброго шляху, гарного настрою, чудової погоди і чекайте нас завтра вранці!

Вітаю усіх з прекрасним заходом!
Дякую всім камерадам, хто долучився до нашого походу і нашим одноклубникам з Війська Польского, з якими завжди приємно обмінюватися пострілами!
Молодці організатори, всі організаційні і логістичні питання вирішувались швидко та якісно!
172-ий, як завжди був на свому рівні: нас багато, ми навчені, дисципліновані, єдинообразні та схожі на армію, а не на групки одинаків, які зациклені на своіх комплексах "нарцисса"
Дякую всім унтер-офіцерам та командирам підрозділів полку, які в таких складних погодних умовах справились з виконанням своіх обов"язків
Тактика сподобалась, було дуже багато непередбачуваних моментів, які не вписувались у сценарій, і завдяки чому, було відчуття, що це війна, зі своіми несподіванками і багатьма випадковостями
Вечір в казармах дуже сподобався, відтягнулись по повній
Вміють воювати, вміють і відпочивати!
Вітаю рекрутів зі вступом до наших лав, а старих камерадів, ще з одних чудовим заходом!

Пару світлин від штабу

Штаб вирушає на розвідку позицій, але, із за топографічної помилки унтер-офіцера Вольгарда командування опинилося у Малинському районі

Як завжди ми показали себе з найкращого боку. Вітаю ∞ відділення що вже існує та розвивається. 7 відділення нарешті розкрило Ройтера як лідера підрозділу після поранення його командира (бачили б ви цей командний блиск в його очах). Експерименти Зінгера таки досягли Результатів у питаннях євгеники. Це не люди на папері в десь там, а реальна вихована та розумна молодь. Не пам'ятаю, щоб хтось так привіз відразу стільки бійців в одному стилі (я про "шкільний" вигляд Вермахту останніх місяців війни). Цим 172-й і відрізняється, що кожен підрозділ має свої шляхи для вдосконалення клубу.
Подяка теплій компанії в п'ятницю ввечері. "Дорз" від Ріхтера- це п'ять. Україна має талант .

Щиро був радий бачити кожного з побратимів. Ще раз пересвідчився, що наш полк є центром реконструкції в Україні, який задає тон всьому реконструкторському руху.

Тисну руку =)

Спасибо организаторам и всем участникам!
-Давно не было такого масштабного выхода на природу, да еще в таких условиях, вспомнились наши выходы на Субботов Не смотря на трудности все поставленные задачи были выполнены, прорыв из котла был осуществлен Все было сплошь импоровизация, от изначального "Піший перехід з поверненням на аеродром під "контролем" ЧА. " остались только замерзшие поляки, и те в конце, дабы согрется, составилии компанию в атаке на лесок с отрядами КА Был рад всех видеть, 172, красно-бело-чорнознаменный продолжает радовать окружающих своим количеством Надеюсь на новые встречи в таком составе

Доброго дня. Дякую організаторам, за можливість прийняти участь в цікавій тактиці.
А особовому складу легендарного 172 полку. Хочу подякувати за , цікавий, хоч і надважкий, перехід, та гостинність !
З Повагою Шнайдер.

Дякую всім за чудовий захід! Як польський розвідник набродився по степу в очікуванні німців до одуріння. Давно не було в мене таких прогулянок по морозцю і вітру. Погода була відмінна. Бородянські степи теж цікаві.
Радий був всіх побачити. Особливо приємно відмітити, що з нами є нові молоді хлопці, зокрема в польсько-радянському підрозділі. Тобто політичні катаклізми реконструкцію не доконали. Все йде своїм ходом.
Дякую також товариству за веселий вечір. Я вже просто не уявляю реконструктрукції без Пашиного електрогриля.)))

Прекрасна була подія, довгоочікувана!
172гий в шерензі - нагадував авіаносець в океані, навколо якого супровід -усіляки крейсери, корвети, міноносці та інші дрібні плавзасоби))

Тактика видалась реально важкою, це дійсно був прорив із оточення - де розрізнені групи бійців прориваються навмання, ситуаційно об'єднуються і спільно діють, і так само розпорошуються в гарячці бою. Ніколи було й перекусити всією тією автентичною їжею, яку тягли в сухарках, постійно йшли, йшли, йшли. Але, жодного кривого слова чи невдоволення, всі були веселі та натхненні.
Підступні поляки вивели з ладу славетного обер-гефрайтера Шумахера, поціливши в нього запалювальною кулею і спаливши йому штани, тому його функції на тактиці зразково виконував гефрайтер Вюнше. Оскільки його пістолет-кулемету, що стріляв сам по собі та, як правило, по своїх камерадах, зольдати боялись більше, ніж кулемета на "віллісі" та польських інсургентів)))

Доброго здоровья Вам Друзяки!
Очень рад был Вас всех видеть!!!
В который раз наш Доблестный 172 пехотный полк показал ,что все мы вместе это Сила!!!
До сих пор переполняет чувство гордости - в который раз перелистывая фото с этого мероприятия!
Видео наступления- это вообще ....нет слов!!!
П .С. Из- за отсутствия астролябии и секстанта.....мы действительно поехали брать дань с древлян и чуть не спали в очередной раз Малин)))

Вітаю, друзі!
172-й знову вразив кількісно і якісно!
Як завжди - шалена радість і приємні емоції від зустрічі через два дні поступаються місцем смутку від усвідомлення того факту, що все, на жаль, так швидко закінчилось...
Але, тим не менше, ми зустрілись, познайомились з новими людьми, поспілкувались, повоювали, провели активно день і тепло та душевно - два вечори.
Поїздка в кубельвагені була дещо екстремальною. Нагадала мені радянський фільм "Мерседес уходит от погони"))
Покружляли за жандармами добряче , замерзли, ледве не втрапили в засідку - довелось відстрілюватись і відігрівати командира коньяком. Але все, дякувати провидінню, скінчилося добре.
Окремо хочу відзначити гефр.Віцланда, який підміняв мене під час переходу і чудово впорався з обов'язками. Вивів людей з оточення без втрат, ще й добряче поскубав червоних. Новобранці в захваті! Отримали непогане бойове хрещення і чудово влились в колектив.
Очікуємо наступної зустрічі з нетерпінням. Далі буде.

Альбом Андрея Швачко
https://ukrfort.io.ua/album909218?fbcli ... g-6Gn_3tb0" onclick="window.open(this.href);return false;

Было очень приятно встретиться с одноклубниками!!!
Получил массу удовольствия ,не взирая на пятничный пожар и холодную ночевку

"Немного 172-го" , тех кто смог приехать(в количестве 50 человек), выглядели очень солидно

Трішки 172-го вражає! Захід дійсно видався масовим і масштабним! Нажаль вивих, який діагностувало одразу декілька лікарів (як з’ясувалось їх теж у нас чимало), став на перешкоді мого тріумфального і переможного наступу на пшеків та червоних!) але камерад Ройтер достойно справився з командуванням відділенням і воював за трьох! Ні, за шістьох! Ні, за десятьох бійців!
Але ситуація цілком життєва і допомогла мені насолодитись 4-5 кілометровим переходом шкандибання навкруги місця бойових дій, що дозволило зайти в тил ворогу і особисто знищити всі його резервні сили та літаки, які були готові бомбити сили що проривались з оточення! Їх старший так і сказав: «Будєм бамбіть!», але не зміг.
Дякую камераду Штраусу за те, що підтримав і подавав набої!
А ввечері, як завжди порадувало кількість дружніх застіль, де кожен пропонував мені допоміжну настоянку на лікувальних травах і молитвах, що власне і загоїло мої рани. Тому наполегливо відмовляюсь від «раняхи» на користь більш достойних і тяжче постраждалих воїнів

Дякую всім камарадам які приїхали. Був дуже радий всіх побачити. Вразила кількість людей які попри всі тяготи приїхали на захід та підтримали його. 172й полк як завжди на висоті по кількості та якості!

Супер!!! Це слово, яким можна описати цей захід) Давно так не прогулювались. Відсутність карти, не розуміння де ми знаходимось і легкий морозець додавали драйву, що очі в наших новобранців аж горіли від задоволення. Також дуже був радий зустрітись з камрадами, за якими вже заскучав!!!