Изменить размер шрифта


Новая темаОтветить Страница 120 из 120   [ Сообщений: 2398 ]
На страницу Пред.  1 ... 116, 117, 118, 119, 120
Автор Сообщение
 Заголовок сообщения: Re: Сегодняшний день в истории.
СообщениеДобавлено: Чт апр 16, 2015 9:03 am  Сообщения #2381  
Leutnant
Leutnant
Аватара пользователя


Зарегистрирован: Вт окт 28, 2008 12:11 pm
Сообщения: 6268
Откуда: Киев

Репутация: 12 [ ? ]
Награды: 1
Орден Оратора (1)
16 квітня 1710 року гетьманом України (у вигнанні) обраний Пилип Орлик - автор першої конституції в світі. Також на землях його родини у Франції побудлваний один з найбільших аеропортів під назвою "Орлі"(від прізвища Орлик). Син Пилипа Орлика став французьким генералом.

_________________
Ehre verloren - alles verloren.

Когда мятежники поднимают государственный флаг и поют государственный гимн, значит, в стране оккупационный режим.


Вернуться к началу
 Профиль

Спасибо von Lutzov сказали - 4: Axel Wolgard, kadet, URAN-U2, Wolf Bok
 
 
 Заголовок сообщения: Re: Сегодняшний день в истории.
СообщениеДобавлено: Сб ноя 07, 2015 8:08 pm  Сообщения #2382  
Leutnant
Leutnant
Аватара пользователя


Зарегистрирован: Вт окт 28, 2008 12:11 pm
Сообщения: 6268
Откуда: Киев

Репутация: 12 [ ? ]
Награды: 1
Орден Оратора (1)
7 листопада 1888 року народився Нестор Махно - командувач Революційної повстанської армії України, керівник селянського повстанського руху 1918–1921 років.

Українець козацького походження та православного віросповідання; анархіст, політв'язень, державний, військовий та політичний діяч, видатний тактик ведення партизанської війни.

Найвідоміші цитати :

--Нема партій, …а є купки шарлатанів, які во ім'я власних вигод і гострих відчуттів… знищують трудовий народ.

--Бий червоних, поки не побіліють, бий білих, поки не почервоніють!

У квітні 1925 переїхав до Парижа, де жив у Венсені, працював теслярем та робітником сцени паризької «Ґранд Опера» та в кіностудії Пате (фр. Pathé).

Підтримував активні зв'язки з міжнародним анархістським рухом, друкувався в «Анархическом веснике» та «Деле труда».

Помер у Парижі. Урну з прахом Махно замуровано в стіні комунарів під номером 6686 у 87 відділі кладовища Пер-Лашез.

_________________
Ehre verloren - alles verloren.

Когда мятежники поднимают государственный флаг и поют государственный гимн, значит, в стране оккупационный режим.


Вернуться к началу
 Профиль

Спасибо von Lutzov сказали - 3: Alex Richter, kadet, URAN-U2
 
 
 Заголовок сообщения: Re: Сегодняшний день в истории.
СообщениеДобавлено: Пн дек 21, 2015 9:16 am  Сообщения #2383  
Leutnant
Leutnant
Аватара пользователя


Зарегистрирован: Вт окт 28, 2008 12:11 pm
Сообщения: 6268
Откуда: Киев

Репутация: 12 [ ? ]
Награды: 1
Орден Оратора (1)
20грудня 1753 року у Петербурзі видано царський указ про ліквідацію митного кордону між Гетьманщиною та Російською імперією.

Це була одна із останніх "вічних" вольностей і елементів самоправності України, відміна якої скасувала незалежну економіку Гетьманщини.

Через менше як 10 років була скасована і сама Гетьманщина


Вложения:
Getmanchina.jpg
Getmanchina.jpg [ 117.85 Кб | Просмотров: 3662 ]

_________________
Ehre verloren - alles verloren.

Когда мятежники поднимают государственный флаг и поют государственный гимн, значит, в стране оккупационный режим.
Вернуться к началу
 Профиль

Спасибо von Lutzov сказали: kadet
 
 
 Заголовок сообщения: Re: Сегодняшний день в истории.
СообщениеДобавлено: Пн дек 21, 2015 9:18 am  Сообщения #2384  
Leutnant
Leutnant
Аватара пользователя


Зарегистрирован: Вт окт 28, 2008 12:11 pm
Сообщения: 6268
Откуда: Киев

Репутация: 12 [ ? ]
Награды: 1
Орден Оратора (1)
20грудня 1637 року після капітуляції реєстровців під Боровицею полякам, та тяжкої поразки повсталих козаків під Кумейками де загинуло 6000 запорожців, гетьман нереєстрового запорізького козацтва Павло "Павлюк" полонений поляками. Повстання хоч і тяжко, але жорстоко та повністю придушено.

Сам гетьман Павло Бут "Павлюк" - страчений у Варшаві в березні 1638.


Вложения:
Getman But.jpg
Getman But.jpg [ 24.62 Кб | Просмотров: 3660 ]

_________________
Ehre verloren - alles verloren.

Когда мятежники поднимают государственный флаг и поют государственный гимн, значит, в стране оккупационный режим.
Вернуться к началу
 Профиль

Спасибо von Lutzov сказали - 3: Alfred Darre, kadet, порох
 
 
 Заголовок сообщения: Re: Сегодняшний день в истории.
СообщениеДобавлено: Ср янв 27, 2016 9:53 am  Сообщения #2385  
Leutnant
Leutnant
Аватара пользователя


Зарегистрирован: Вт окт 28, 2008 12:11 pm
Сообщения: 6268
Откуда: Киев

Репутация: 12 [ ? ]
Награды: 1
Орден Оратора (1)
26січня 1960 року народився Леонід Парфьонов - відомий російський журналіст, телеведучий, автор таких популярних телепроектів, як «Намедни» і «Російська імперія». 5-разовий лауреат телепремії ТЕФІ (1995, 1999, 2000, 2002 і 2004).

Один з небагатьох популярних російських журналістів, що цілком успішно працюють по наш час, зараз в основному на опозиційному каналі "Дождь". Неодноразово засуджував російську політику та режим Путіна.

"Если обществу можно втюхивать о распятом мальчике в Славянске, то чего ж не втюхивать-то"


Вложения:
Парфенов.jpg
Парфенов.jpg [ 37.27 Кб | Просмотров: 3586 ]

_________________
Ehre verloren - alles verloren.

Когда мятежники поднимают государственный флаг и поют государственный гимн, значит, в стране оккупационный режим.
Вернуться к началу
 Профиль

Спасибо von Lutzov сказали - 2: kadet, URAN-U2
 
 
 Заголовок сообщения: Re: Сегодняшний день в истории.
СообщениеДобавлено: Пн фев 01, 2016 8:21 am  Сообщения #2386  
Leutnant
Leutnant
Аватара пользователя


Зарегистрирован: Вт окт 28, 2008 12:11 pm
Сообщения: 6268
Откуда: Киев

Репутация: 12 [ ? ]
Награды: 1
Орден Оратора (1)
31січня 1949 року героїчно загинув славетний Олекса Гасин - український політичний і військовий діяч, заступник військового міністра в Українському державному правлінні, керівник УПА-Захід та начальник Головного військового штабу УПА. Полковник УПА.

В молодості активіст ОУН, 3-чі арештований польськими окупантами, ще раз арештований німцями під час війни, змігши успішно втекти. З 1943 учасник безперервних боїв з німцями, совками та поляками. Засуджений з Василем Куком за переговори та отримання зброї від відступаючих німців, ледве не страчений. Провадив успішні бойові акції проти радянських військ, декілька разів вважвся вбитим, про що доповідали Сталіну, однак Гасин продовжува боротьбу. За декілька років важкої через бездоганну конспірацію українських повстанців, оперативної роботи МГБ вийшло на його слід.

31 січня до львівського будинку ввійшов Гасин. Додому не заходив почувши чужі голоси. Його впізнали емгебешники і попрямували за ним. Коли один з них намагався обігнати його, Гасин почав стріляти. Він скочив в трамвай, але міліціонер, що стояв у салоні, відіпхнув його. Наближалася погоня, Гасин поранив міліціонера та вистрілив собі у рот померши на місці.


Вложения:
Гасин Олександр.jpg
Гасин Олександр.jpg [ 44.67 Кб | Просмотров: 3541 ]

_________________
Ehre verloren - alles verloren.

Когда мятежники поднимают государственный флаг и поют государственный гимн, значит, в стране оккупационный режим.
Вернуться к началу
 Профиль

Спасибо von Lutzov сказали - 2: Alex Richter, kadet
 
 
 Заголовок сообщения: Re: Сегодняшний день в истории.
СообщениеДобавлено: Вт фев 02, 2016 10:43 am  Сообщения #2387  
Аватара пользователя


Зарегистрирован: Пт ноя 21, 2008 11:46 pm
Сообщения: 787
Откуда: м. Київ
Клуб в котором состоите: 172ir

Репутация: 6 [ ? ]
В цей день 1950 року загинув Миха́йло Москалю́к (псевдо: «Спартан») — сотник УПА, один з останніх керівників УПА.
Spoiler: show
В рядах ОУН — із 1939-го. Брав участь у встановленні української влади у Львові, був учасником проголошення 30.06.1941 відновлення Української держави.
В 1944 очолив створену на полонині Малиновище сотню УПА. Сотня «Спартана» майже 40 разів була у ворожому оточенні, але щоразу відновлювалась. Радянська влада за голову «Спартана» обіцяла пів-мільйона рублів. Лише 2.02.1950 рад.владі з допомогою зрадника вдалось оточити його будинок. Він не здався ворогам, він загинув разом з дружиною Ольгою та ординарцем П.Рибчуком. Зрадник потім був страчений за вироком трибуналу УПА.


Вложения:
CaMhTecUkAATbkB.jpg
CaMhTecUkAATbkB.jpg [ 49.6 Кб | Просмотров: 3524 ]
Вернуться к началу
 Профиль

Спасибо Alfred Darre сказали - 4: Alex Richter, kadet, URAN-U2, von Lutzov
 
 
 Заголовок сообщения: Re: Сегодняшний день в истории.
СообщениеДобавлено: Пт фев 05, 2016 1:19 pm  Сообщения #2388  
Leutnant
Leutnant
Аватара пользователя


Зарегистрирован: Вт окт 28, 2008 12:11 pm
Сообщения: 6268
Откуда: Киев

Репутация: 12 [ ? ]
Награды: 1
Орден Оратора (1)
4лютого 1880 року народився Климент Квітка - видатний український музикознавець, піаніст, педагог та фольклорист. Чоловік Лесі Українки. У 1917-18 роках член Центральної Ради - заступник міністра юстицій, один з тих кому вдалось у подальшому уникнути серйозних репресій в СРСР. Основоположник радянської музичної етнографії та основи сучасної музично-фольклористичної педагогіки.

Викладав у київській концерваторії, в 1934 арештований, відпущений у 1936 через клопотання діячів культури. Потім пропрацював до кінця життя в московській концерваторії. Квітка зібрав понад 6000 українських та кілька сот білоруських, румунських, молдавських, російських, грецьких пісень. Чимало записав їх з голосу Лесі Українки та Івана Франка. Вершиною етнографічного шляху Квітки є збірник «Українські народні мелодії», де вміщено 743 українські пісені. У 1908 році разом з Лесею Українкою записав мелодії українських народних дум. Понад 200 записів Квітки використали українські та російські композитори як теми для своїх творів. Найвидатніші хорові композиції Миколи Леонтовича створено на мелодії, які записав Квітка.

Ім'я Квітки має Науковий центр народної музики при Московській консерваторії.


Вложения:
Климент Квитка.jpg
Климент Квитка.jpg [ 28.67 Кб | Просмотров: 3486 ]

_________________
Ehre verloren - alles verloren.

Когда мятежники поднимают государственный флаг и поют государственный гимн, значит, в стране оккупационный режим.
Вернуться к началу
 Профиль

Спасибо von Lutzov сказали: kadet
 
 
 Заголовок сообщения: Re: Сегодняшний день в истории.
СообщениеДобавлено: Пт фев 05, 2016 1:21 pm  Сообщения #2389  
Leutnant
Leutnant
Аватара пользователя


Зарегистрирован: Вт окт 28, 2008 12:11 pm
Сообщения: 6268
Откуда: Киев

Репутация: 12 [ ? ]
Награды: 1
Орден Оратора (1)
4лютого 1972 року помер легендарний Микола Чеботарів - видатний український військовий і політичний діяч, полковник Армії УНР, один з організаторів та керівник української контррозвідки. Особистий охоронець Симона Петлюри.

Ветеран Першої Світової. В добу УНР - військовий комісар Слобожанщини. Один з творців Гайдамацького Коша Слобідської України, який згодом очолив Петлюра.

Повстанський рух та самі отамани стали об'єктом запеклої боротьби Чеботаріва на довгі роки. Розхитаність, неорганізованість, а іноді й просто розперезаність військових, їх безглузду поведінку, поруч із хаосом і анархією, а також бездіяльністю верхівки УЦР, Микола Юхимович вважав головними причинами поразки. Не полишив своєї боротьби з отаманами і тоді, бувши комендантом запілля Дієвої Армії. Помер на еміграції в Німеччині.

«Жодних "уступок" військових, фінансових, чи яких других не може бути. Одна уступка — це зброя і кров. Шлях до Самостійної України через море крові» ©


Вложения:
Чеботарыв.jpg
Чеботарыв.jpg [ 33.76 Кб | Просмотров: 3485 ]

_________________
Ehre verloren - alles verloren.

Когда мятежники поднимают государственный флаг и поют государственный гимн, значит, в стране оккупационный режим.
Вернуться к началу
 Профиль

Спасибо von Lutzov сказали - 2: grinder, kadet
 
 
 Заголовок сообщения: Re: Сегодняшний день в истории.
СообщениеДобавлено: Сб фев 13, 2016 8:28 am  Сообщения #2390  
Ефрейтор
Ефрейтор
Аватара пользователя


Зарегистрирован: Пн ноя 08, 2010 10:47 pm
Сообщения: 1060
Откуда: Кривой Рог
Клуб в котором состоите: 172 сп
Skype: dacenkorkka
e-mail: trezvii-santehnik@ra

Репутация: 2 [ ? ]
13 лютого 1939 року, На виборах до сейму новопроголошенной державы Карпатцька Украiна, здобула впевнену перемогу, 92,3%, партiя Украйнське нацiональне обьеднання, пiд керiвництвом А. Волошина. Але новостворена Украйнська влада на прикарпаттi iснувала недовго. Вже 16 лютого молода держава iз столицею в мiстi Хост була придушена угорскими вiйсками а 18 лютого вiйсками угорщины була окупована вся територiя Закарпаття. Карпатська Україна та її армія у фотографіях Каленика Лисюка: http://www.istpravda.com.ua/artefacts/2 ... 6/31888/#0 тут багато свiтлин з тiх подiй.


Вложения:
Stamp_of_Karpatska_Ukrajina.jpg
Stamp_of_Karpatska_Ukrajina.jpg [ 113.52 Кб | Просмотров: 3446 ]
Вернуться к началу
 Профиль

Спасибо Romei сказали - 4: Alex Richter, kadet, Neumann, von Lutzov
 
 
 Заголовок сообщения: Re: Сегодняшний день в истории.
СообщениеДобавлено: Чт фев 18, 2016 10:43 am  Сообщения #2391  
Ефрейтор
Ефрейтор
Аватара пользователя


Зарегистрирован: Пн ноя 08, 2010 10:47 pm
Сообщения: 1060
Откуда: Кривой Рог
Клуб в котором состоите: 172 сп
Skype: dacenkorkka
e-mail: trezvii-santehnik@ra

Репутация: 2 [ ? ]
З 16 по 19 лютого 1943 року друге перебування Гітлера у Запоріжжi, воно виявилося найтривалішим – . Воно ж таки є найдокладніше документованим у спогадах учасників подій – і Манштейн, і Штальберг, і Баур, і Шульц точно фіксують події, що його супроводжували. Метою поїздки, як і в перший раз, було проведення наради з фельдмаршалом Манштейном, який щойно під тиском радянського наступу мусив перенести свою штаб-квартиру зі Сталіно (Донецьк) до Запоріжжя. Необхідність наради була викликана загрозою прориву Червоної армії до Дніпра з перспективою оточення значних німецьких сил між Дніпром, Міусом та Азовським узбережжям.
Рішення про нараду Гітлер, за свідченням його пілота Баура, прийняв імпульсивно, наказавши вилітати о третій годині ночі. Політ здійснювали три літака "Конкорд". Гітлер та його штаб розмістилися в будинку штаб-квартири групи армій "Південь".
Під час другого перебування Гітлера в Запоріжжі сталася подія, яка могла б мати кардинальні наслідки для перебігу Другої світової війни. Йдеться про довірчу розмову генерал-майора Дітріха фон Холтіца з фельдмаршалом Манштейном, під час якої генерал запропонував Манштейну приєднатися до заколоту вищих командирів вермахту проти Гітлера.
На відверту пропозицію взяти діяльну участь у відстороненні Гітлера від влади з метою укладення миру з західними союзниками, Манштейн, за свідченнями генерала, відповів рішучою відмовою. І хто знає, як склався б подальший хід історії, якби відповідь фельдмаршала була б інакшою.
Ситуація на фронті групи армій "Південь" під час перебування Гітлера в Запоріжжі ставала дедалі небезпечнішою для німців. 19 лютого в районі запорізького аеродрому раптом з’явилися передові радянські танкові колони й Гітлеру довелося терміново залишити місто. За свідченнями особистого пілота Гітлера Ганса Баура, літак фюрера піднявся у повітря саме в той момент, коли до аеродрому підійшли приблизно 20 радянських танків, що прорвалися з дніпропетровського напрямку. Якби радянські танки не зупинилися (вірогідно, через браком пального) й не зайняли оборону, Гітлер не зміг би скористатися своїм літаком для перельоту до своєї штаб-квартири під Вінницею.


Вложения:
e9ba361-9-.jpg
e9ba361-9-.jpg [ 60.38 Кб | Просмотров: 3406 ]
Вернуться к началу
 Профиль

Спасибо Romei сказали - 7: Alex Richter, kadet, Max Audersch, Neumann, Sollberg, URAN-U2, von Lutzov
 
 
 Заголовок сообщения: Re: Сегодняшний день в истории.
СообщениеДобавлено: Ср мар 09, 2016 11:09 am  Сообщения #2392  
Leutnant
Leutnant
Аватара пользователя


Зарегистрирован: Вт окт 28, 2008 12:11 pm
Сообщения: 6268
Откуда: Киев

Репутация: 12 [ ? ]
Награды: 1
Орден Оратора (1)
9 березня
1814 (- 1861) — народився Тарас Шевченко, поет, письменник, художник, консолідуюча постать української нації. Вітаю всіх, для кого цей день свято!


Вложения:
Шевченко.jpg
Шевченко.jpg [ 97.21 Кб | Просмотров: 3342 ]

_________________
Ehre verloren - alles verloren.

Когда мятежники поднимают государственный флаг и поют государственный гимн, значит, в стране оккупационный режим.
Вернуться к началу
 Профиль

Спасибо von Lutzov сказали: kadet
 
 
 Заголовок сообщения: Re: Сегодняшний день в истории.
СообщениеДобавлено: Пт мар 18, 2016 2:11 pm  Сообщения #2393  
Ефрейтор
Ефрейтор
Аватара пользователя


Зарегистрирован: Пн ноя 08, 2010 10:47 pm
Сообщения: 1060
Откуда: Кривой Рог
Клуб в котором состоите: 172 сп
Skype: dacenkorkka
e-mail: trezvii-santehnik@ra

Репутация: 2 [ ? ]
17 березня 1917 року. в Киевi сформовано уряд "Центральна Рада" с квiтня 1917 року Рада почала працювати як вищiй законодавчiй орган Украiни. Роком пiзнiше вона була скасована гетманом Скоропадским та нiмецькою вiйсковою адмiнiстрацiею.


Вложения:
цр.jpg
цр.jpg [ 105.07 Кб | Просмотров: 3305 ]
Вернуться к началу
 Профиль

Спасибо Romei сказали - 2: kadet, von Lutzov
 
 
 Заголовок сообщения: Re: Сегодняшний день в истории.
СообщениеДобавлено: Пн мар 21, 2016 10:38 am  Сообщения #2394  
Аватара пользователя


Зарегистрирован: Пт ноя 21, 2008 11:46 pm
Сообщения: 787
Откуда: м. Київ
Клуб в котором состоите: 172ir

Репутация: 6 [ ? ]
21.03.1873 року народився Я́ків Гандзю́к - отаман бригади армії УНР. Розстріляний 09.02.1918 бандами Муравйова.
Spoiler: show
З початком революційних подій призначається на посаду бригадного командира 23-ї піхотної дивізії (17.04.1917).

За кілька місяців Яків Гандзюк досягає вершини своєї військової кар'єри — отримує звання генерал-майора (6.06.1917 р.) й очолює 104-у піхотну дивізію. Пізніше, не без участі генерала, вона стане українізованою — Першою Українською дивізією у складі 1-го Українського корпусу під командуванням генерала Павла Скоропадського — майбутнього очільника і гетьмана Української Держави — дивізія відводиться до Проскурова, де й проводиться українізація. Начальником штабу стає генерал Яків Сафонов, першою дивізщією командував Яків Гандзюк, начальником булави (помічником) — полковник Микола Капустянський. До складу дивізії входили 4 полки — Київський імені Б. Хмельницького, полковник Маєвський, Стародубський імені гетьмана Скоропадського, Дмитро Масалитинів, Полтавський імені гетьмана Сагайдачного, Наум Никонів, Чернігівський імені гетьмана Полуботка, Гнат Порохівський.

Після виходу Скоропадського у відставку, в грудні 1917 року, обіймає посаду командира. Частини корпусу утримували Здолбунів, Рівне, Шепетівку, роззброюючи загони, в яких починалися хитання.

"під командуванням Гандзюка частини І-го Корпусу затримували більшовицький наступ на Київ з півдня. Два полки І-ї дивізії міцно тримали в своїх руках Шепетівку, Рівне та Здолбуново. ІІ-га дивізія цього корпусу, спираючись на залізницю Жмеринка-Козятин, роззброїла цілий гвардійський корпус у складі двох дивізій піхоти та дивізії кінноти, що був під командуванням відомої большевички Бош. Цей корпус прямував через Жмеринку на Київ.
Таким чином, до самого залишення Києва українським урядом, частини І-го корпусу давали відсіч наступові численних большевицьких частин на нашу столицю."


8 лютого 1918 року, після 5-денної облоги Києва, червоні війська Муравйова увійшли до міста. Уряд України поспішно перебазувався до Житомира, не надавши ніяких вказівок армійським частинам, які розташовувались на оборонних рубежах столиці.

9 лютого авто командувача 1-го Українського корпусу Якова Гандзюка виїхало з міста Біла Церква (тут розташовувався штаб корпусу) до Києва для отримання роз'яснення оперативної ситуації від військового міністра Миколи Порша та членів Генерального Секретаріату УНР, які днем раніше покинули столицю. Разом із Гандзюком були начальник штабу корпусу, генерал Яків Сафонов, та керівник оперативного відділу полковник Олександр Гаєвський. На під'їзді до столиці загін червоних балтійських моряків оточив машину та взяв у полон пасажирів, у тому числі Якова Гандзюка. На особисту пропозицію М. Муравйова перейти до більшовиків Гандзюк, як і його колеги по службі, відповів відмовою. За спогадами О. Гаєвського, генерал відповів:

«Ви помилилися, бо ми українці. І нам зрозумілі причини, що змусили вас воювати з нами».

Після цього українських офіцерів доставили до будівлі Олексіївського інженерного училища, де вони були розстріляні. Генерала Гандзюка по-звірячому добивали: на його тілі пізніше нарахували 12 ран, нанесених багнетом. Зумівши врятуватись та будучи пораненим, О. Гаєвський пізніше, у своїх спогадах, опише ту подію так:

«…генерал Гандзюк звернувся до своїх товаришів: „Благати про пощаду цих мерзотників принизливо для нас. Єдине побажання усім нам — помремо героями!“. Генерал попрощався з кожним, розцілувався: „Як командувач українського корпусу, виходжу на розстріл першим!“.

Муравйовці повели полонених на схил до конов'язу поблизу стін училища. Помітивши, що генерал Сафонов, багатодітний батько, занепав духом, Яків Григорович підтримав соратника: „Не раз ми з тобою дивились смерті у вічі, помремо ж мужньо, як і належить воїнам!“.

Матроси наказали стати до них спиною, що обурило генерала Гандзюка: „Що? Совість не дозволяє вам дивитися нам в очі!“. Це були його останні слова. Після залпу всі троє впали…».

Влітку 1918 року дружина страченого генерала Гандзюка з допомогою О. Т. Гаєвського розшукала й упізнала тіло свого чоловіка в одній з братських могил, що на Солом'янській площі. За активної участі гетьмана Павла Скоропадського генерал був перепохований з військовими почестями на території Свято-Михайлівського Видубицького монастиря. На могилі був встановлений дубовий хрест з написом:

«Генерал-майор Яков Гандзюк. 1873–1918. Зверски убит большевиками».


Вложения:
CeDqK-WW8AAaptY.jpg
CeDqK-WW8AAaptY.jpg [ 75.36 Кб | Просмотров: 3272 ]
CeDqK4wW0AAo8Sd.jpg
CeDqK4wW0AAo8Sd.jpg [ 46.86 Кб | Просмотров: 3272 ]
Вернуться к началу
 Профиль

Спасибо Alfred Darre сказали - 2: kadet, von Lutzov
 
 
 Заголовок сообщения: Re: Сегодняшний день в истории.
СообщениеДобавлено: Пт апр 15, 2016 8:21 pm  Сообщения #2395  
Unterfeldwebel
Unterfeldwebel
Аватара пользователя


Зарегистрирован: Вт фев 24, 2009 6:51 pm
Сообщения: 2961
Клуб в котором состоите: 14/172 ir

Репутация: 5 [ ? ]
Награды: 3
медаль "За порядок" (1) Проверенный продавец (1) Сундук "Хабара" (1)
Останній бій УПА відбувся 14 квітня 1960 року на Тернопільщині у Божиківському лісі на межі Підгаєцького й Бережанського районів за кілька кілометрів від хутора Лози (Бережанщина), де діяла партизанська група у складі трьох підпільників: Петра Пасічного - члена Подільського окружного проводу ОУН, досвідченого командира і радиста, його дружини Марії Пальчак, котрі займалися партизанською діяльністю ще з часів заснування УПА, та 22-річного бойовика Олега Цетнарського. 11 жовтня 1959 року відбулася остання акція цієї боївки УПА - ліквідація оперуповноваженого бережанського відділу КҐБ. Вважається, що це був остання жертва українських повстанців. Нескорених вояків УПА каґебісти вистежували не один рік, але не могли знайти місце їх перебування, заховане густим лісом і непрохідними дорогами... 14 квітня 1960 року (був страсний четвер напередодні Великодня) оперативний групі Тернопільського УКҐБ вдалося знайти район розташування повстанської боївки. Туди прибули 45 автомашин та понад півтисячі солдатів. Трьом українським повстанцям протистояла ціла армія, що оточила упівців щільним кільцем. Коли повстанці, вийшовши з криївки, ішли у напрямку хутора Лози, вони потрапили у засідку КҐБ. Ті мали завдання схопити підпільників живими, однак повстанці завзято боронилися. Каґебісти почали стріляти, і тоді, щоб не потрапити живими в руки ворогів, Петро Пасічний та Олег Цетнарський застрелилися. Марію Пальчак поранили в руки. Вона двічі стрілялася, щоби не потрапити в полон, а потім пустила собі кулю в скроню, але куля застрягла в черепі й жінка залишилася живою. Згодом Марію схопили й повезли до Тернопільської тюрми, щоби засудити показовим судом до 15-річного ув'язнення (через те, що під час бою вона важко поранила одного із ворогів). Після повного відбуття присуду (п'ять років тюремного ув'язнення та 10 років мордовських концтаборів Росії) Марія Пальчак повернулася до села Шумляни, де мешкала в рідної сестри. Померла вже за часів незалежности України. Жертвами репресій стали й родичі пані Марії. А вагітна дружина Олега Цетнарського Ольга (молоде подружжя прожило разом тільки один рік), яка знала про перебування чоловіка в лісі, через погрози каґебістів на допитах забрати сина змушена була сказати, що чоловік її покинув, а згодом змінила прізвище.
Тільки деякі повстанці, законспірувавшись, пережили весь період другої більшовицької окупації. Вояк УПА Микола Маньковський, уродженець с. Угринь Чортківського району, приміром, прожив нелеґально протягом 45 років. Своїм побратимам по боротьбі він заявляв, що совєтській владі ніколи не скориться. Після 1960 року каґебісти його сім'ю більше не турбували, вважаючи, що повстанця нема серед живих. Проте він продовжував жити у криївці...

14 квітня 1960 року є, сказати б, "офіційна" дата останнього бою УПА. Проте, зі слів учасників подій, вже після грошової реформі (себто, після 1961 року (!)) в селі Слав'ятин Бережанського р-ну Тернопільщини існував і активно діяв загін УПА. Командиром загону була жінка на псевдо "Шістка". Недавно з'явилися відомості, що останній бій підрозділу УПА з підрозділом МВД відбувся на Тернопільщині 1961 року, а воїн УПА Ілько (Ілля) Оберишин залишався у підпіллі до 1991. http://gazeta.ua/…/people-newspaper/_pidpilnij-shlyub/100789

Петро Пасічний стоїть праворуч, Марія Пальчак сидить праворуч
http://bandera.lviv.ua/?p=4768

_________________
Уверенность в победе- половина победы.(с)Моше Даян


Вернуться к началу
 Профиль

Спасибо Alex Richter сказали - 4: kadet, URAN-U2, von Lutzov, Wolf Bok
 
 
 Заголовок сообщения: Re: Сегодняшний день в истории.
СообщениеДобавлено: Чт май 12, 2016 9:42 am  Сообщения #2396  


Зарегистрирован: Ср июл 28, 2010 9:34 am
Сообщения: 586
Откуда: Хмельницкий
Клуб в котором состоите: 46-й пех. Днепровский полк

Репутация: 2 [ ? ]
Поправлю-тогда УПА де-юре уже не существовало. Речь идет о вооруженном подполье. Что никоим образом не делает их подвиг меньшим

_________________
"Вперед, обезьяны, вы что, рассчитываете жить вечно?" (с) Неизвестный сержант Иностранного Легиона, Севастополь, 1855 г.


Вернуться к началу
 Профиль

Спасибо grinder сказали: von Lutzov
 
 
 Заголовок сообщения: Re: Сегодняшний день в истории.
СообщениеДобавлено: Пт май 26, 2017 1:40 pm  Сообщения #2397  
Ефрейтор
Ефрейтор
Аватара пользователя


Зарегистрирован: Пн ноя 08, 2010 10:47 pm
Сообщения: 1060
Откуда: Кривой Рог
Клуб в котором состоите: 172 сп
Skype: dacenkorkka
e-mail: trezvii-santehnik@ra

Репутация: 2 [ ? ]
25 травня 1926 р., о 14.12, на розі вулиці Расіна і бульвару Сен Мішель, у Латинському кварталі Парижа, перед виставкою книг магазину-книгарні Жільбер Самуїл Шварцбард, зробивши сім револьверних пострілів, обірвав життя Симона Петлюри, якому йшов 47-й рік.
Смерть Петлюри стала для еміграції фактором єднання, про що С. Єфремов 27 жовтня 1926 р. зазначав: “Видко, також, що смерть оця знову ніби збила до гурту еміграцію і помирила різні її відлами…”1325.
Справжні причини вбивства С. Петлюри довший час залишалися поза лаштунками публічного обговорення у радянській історіографії. Вони або замовчувалися, або фальсифікувалися. Проте і до цього часу вони залишаються предметом уваги української історіографії. Перші друковані матеріали за даними П. Зленка, поданими в “Матеріалах для бібліографічного покажчика”, нараховують 367 публікацій. Багато матеріалів видала організована у Парижі 1926 р. громадська Судова комісія у складі провідних українських діячів В. Прокоповича, О. Шульгина, М. Шумицького, І. Токаржевського, Л. Чикаленка і М. Шульгиної. Комісія зібрала близько 70 письмових свідчень, у тому числі В. Падалка, С. Бережного, Л. Мартинюка, І. Дроваля, Б. Базілевича, підполковників Бутакова, Д. Гудзіва, М. Шадріна, М. Гальчука, полковників А. Дехтярова, М. Зоренка. Цікаві записки про діяльність С. Петлюри в армії, організацію і боротьбу української армії надіслали М. Омелянович-Павленко, А. Чернявський, В. Петрів.
Першими найбільш ґрунтовними працями про вбивство Петлюри стала книга генерала М. Шаповала “Про смерть Петлюри”, фундаментальна монографія українського історика і юриста А. Яковліва “Паризька трагедія”, праці Е. Добковського та І. Токаржевського-Карашевича.


Вложения:
petlyura1.jpg
petlyura1.jpg [ 77.97 Кб | Просмотров: 2291 ]
p11a.jpg
p11a.jpg [ 20.78 Кб | Просмотров: 2291 ]
29377ca-otaman.jpg
29377ca-otaman.jpg [ 58.47 Кб | Просмотров: 2291 ]
Вернуться к началу
 Профиль

Спасибо Romei сказали - 4: Alex Richter, kadet, URAN-U2, von Lutzov
 
 
 Заголовок сообщения: Re: Сегодняшний день в истории.
СообщениеДобавлено: Пн мар 19, 2018 3:27 pm  Сообщения #2398  
Рядовой погран.войск НКВД
Рядовой погран.войск НКВД
Аватара пользователя


Зарегистрирован: Вс май 02, 2010 8:38 pm
Сообщения: 3014
Откуда: Никополь
Клуб в котором состоите: Цитадель

Репутация: 4 [ ? ]
Награды: 1
Знак Ворошиловский стрелок (1)
Новости Днепропетровска 76-летней давности
Дніпропетровська газета, Четвер, 19 березня 1942 року, Dnjepropetrowsker Zeitung
http://nikopol.do.am/photo/?photo=2089
http://nikopol.do.am/photo/?photo=2090


Вложения:
95784686.jpg
95784686.jpg [ 487.14 Кб | Просмотров: 355 ]
27498311.jpg
27498311.jpg [ 496.73 Кб | Просмотров: 355 ]

_________________
С границы – уйти нельзя...
...граница пойдёт за тобой!
Вернуться к началу
 Профиль

Спасибо kadet сказали - 2: URAN-U2, von Lutzov
 
 
Показать сообщения за:  Поле сортировки  
Новая тема Ответить Страница 120 из 120   [ Сообщений: 2398 ]
На страницу Пред.  1 ... 116, 117, 118, 119, 120


Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 1


Вы не можете начинать темы
Вы не можете отвечать на сообщения
Вы не можете редактировать свои сообщения
Вы не можете удалять свои сообщения
Вы не можете добавлять вложения

Перейти:  


Powered by phpBB © 2000, 2002, 2005, 2007 phpBB Group
and Sollberg

HyperHost™ - виртуальный хостинг от профессионалов!
Русская поддержка phpBB